1. Причини війни.

Попри те, що по війні держави-переможниці найголовнішим її винуватцем визнають Німеччину, ця війна виникла через цілком певні історичні причини та безпосередні приводи.

Причини війни полягали в протистоянні між провідними європейськими країнами. Поява на політичній карті світу внаслідок франко-прусської війни об'єднаної Німецької імперії, порушення рівноваги сил на континенті поставили на чільне місце у Європі Німеччину. Через боротьбу за ринки збуту загострилися її відносини, насамперед економічні, з Англією, Росією та Францією. При цьому найглибша прірва у взаєминах пролягла саме між Британією та Німеччиною.

Взаємні претензії європейських держав спонукали їх до утворення ворогуючих військово-політичних об'єднань держав: Троїстого союзу у складі Німеччини й Австро-Угорщини (1879), а також Італії (1882, розірвала договір у 1915). У серпні 1914 р. було підписано німецько-турецький договір, а у 1915 р. до угоди приєдналася Болгарія, після чого об'єднання стали називати Четверним, союзом, або Центральними державами.

Натомість Англія, Франція та Росія 1907 р. завершили утворення союзу Антанти. Союз існував на підставі окремих англо-французької (1904) та англо-російської (1907) угод. Єдиного договору між трьома державами не існувало до початку Першої світової війни.

'2. Взаємні претензії.
'Велика Британія

• Не могла вибачити Німеччині підтримку бурів у англо-бурській війні 1899-1902 рр.
• Не мала наміру відсторонено споглядати за проникненням Німеччини в райони, які вважала «своїми»: Східну та Південно-Західну Африку
• Вела проти Німеччини неоголошену економічну та торговельну війну
• Вела активні військово-морські приготування у разі агресивних дій з боку Німеччини
• Через потенційну німецьку загрозу відмовилася від традиційної для країни політики «блискучої ізоляції» і перейшла до політики утворення антинімецького блоку держав

Франція        

• Прагла реваншу за поразку від Німеччини в 1870 р.
• Мала намір повернути Ельзас і Лотарингію, відокремлені від неї Німеччиною після франко-прусської війни 1870 р.
• Зазнавала збитків на своїх традиційних ринках збуту в конкуренції з німецькими товарами
• Остерігалася нової німецької агресії
• За будь-яку ціну прагла зберегти свої колонії, особливо Північну Африку

Росія 

• Претендувала на вільний прохід свого флоту в Середземне море, а відтак наполягала на послабленні чи перегляді на свою користь режиму контролю над протокою Дарданелли
• Розцінювала будівництво залізниці Берлін - Баґдад (1898) як недружній з боку Німеччини крок, посилаючись на те, що це зазіхає на її права в Азії за російсько-британським договором 1907 р. про розподіл сфер впливу в цьому регіоні
• Протидіяла австрійському й німецькому проникненню на Балкани
• Наполягала на своєму винятковому праві протекторату над усіма слов'янськими народами; підтримувала на Балканах антиавстрійськи і антитурецьки налаштованих сербів і болгар

Сербія   

• Новоутворена (1878) держава прагла утвердитися на Балканах як лідер слов'янських народів півострова
• Планувала утворити Югославію, включивши до неї усіх слов'ян, які жили на півдні Австро-Угорської імперії
• Неофіційно підтримувала націоналістичні організації, що боролися проти Австро-Угорщини

Німеччина

• Як нова динамічна імперія в Європі прагла стати військовим, економічним і політичним лідером на континенті
• Включившись у боротьбу за колонії лише після 1871 р., претендувала на рівні права у колоніальних володіннях Англії, Франції, Бельгії, Голландії, Португалії та виявляла особливу активність у здобутті ринків
• Розцінювала російсько-французький союз як угоду, що мала на меті підірвати могутність Німеччини

Австро-Угорщина       

• Як багатонаціональна імперія, через міжнаціональне протистояння країна була постійним вогнищем нестабільності в Європі
• Прагла утримати захоплені нею в 1908 р. Боснію та Герцеговину
• Протидіяла Росії, що перебрала на себе роль захисника усіх слов'ян на Балканах, та Сербії, яка зі свого боку претендувала на роль об'єднавчого центру південних слов'ян імперії.

3. Привід до війни.

У червні 1914 р. центром світової уваги стало боснійське місто Сараєво. Боснія була на той час частиною Австро-Угорщини, але її сербське населення виступало за приєднання до сусідньої Сербії.

28 червня 1914 р. член сербсько-хорватської націоналістичної групи Гаврило Принцип застрелив спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца-Фердинанда та його дружину. Вбивства відомих людей були в історії звичним явищем, але жодне з них не спричинило такої гострої міжнародної кризи, як убивство ерцгерцога. Австро-Угорщина поклала відповідальність за трагедію на Сербію, 23 липня пред'явила їй ультиматум і стала готуватися до війни. У конфлікт між двома державами відразу були втягнуті інші країни, пов'язані з ними союзницькими договорами: Австро-Угорщину підтримувала Німеччина, а Сербія була тісно пов'язана з Росією. Росіяни розраховували на допомогу Франції та Англії. Із самого початку було очевидним, що у разі війни вона не обмежиться сербсько-австро-угорським фронтом. Проте впродовж трьох тижнів після Сараєва ніхто ще не усвідомлював, що насувається страшна війна, і заможні європейці звично виїздили на літні канікули. Навіть командувач сербської армії поїхав приймати ванни на австрійський курорт. У Берліні вважали, що навіть якщо Росія й виступить на боці Сербії, то неодмінно програє. Проте німці не могли бути певними, чи воюватиме Британія.

Всесвітня історія 10 клас. Полянський П. Б. 

Соціально-економічний розвиток Росії на почакут XX ст. 

Особливості економічного розвитку Росії на початку XX ст.
У 1890 рр. Росія за темпами економічного розвитку займала одне з перших місць у світі. Проте на початку XX ст. на розвиток господарства вплинули війна з Японією та піднесення революційного руху, внаслідок чого темпи промислового розвитку знизились.

У 1900-1903 рр. в Росі розпочалась економічна криза. Почавшись у легкій промисловості, з найбільшою силою вона вразила важку промисп ловість. Криза значно посилила процес монополізації російської промисп ловості, а також прискорила процес концентрації виробництва, сприяла переростанню монополістичного капіталу у державнопшнополістичний.

Економічний розвиток Росії мав такі особливості:
- залежність монополістичного виробництва від самодержавства;
- високий ступінь концентрації виробництва та капіталу;
- наявність значної питомої ваги іноземного капіталу;
- невисокий ступінь активності Росії у вивозі капіталів.

Столипінська реформа та її наслідки
Стабілізація внутрішнього, у тому числі економічного становища пісп ля революційних подій 1905 р. пов'язана з ім'ям Петра Столипіна, який у 1906 р. став на чолі російського уряду.

Столипін став ініціатором перетворень високої економічної та соціальп ної результативності. Головною справою життя Столипіна стала аграрна реформа, що включала такі положення:

1. Указ про звільнення селян від викупних платежів та общинної заЕ лежності, за яким усі бажаючі могли вийти з общини та отримати землю у власність. Таким чином, ліквідовувався один із феодальних пережитків
на селі - селянська община.

2. Закон, що дозволяв селянам селитися на хуторах та володіти землею на прап вах спадкової власності.

3. Створення земельного фонду з деражавних земель для забезпечення землею селян, які потребували її.

4. Надання селянам права викупати землю поміщиків.

5. Виділення селянам державних безп процентних кредитів для купівлі землі.

6. Активізація роботи селянського банку, який кредитував землевласників, протидіяв спекуляціям землею.

7. Організація переселення селян з пеп ренаселених центральних районів Росії до ЗО Сибіру, Казахстану та Середньої Азії, де був великий вільний земельний фонд. Держава допомагала селянам із транспортом, кредитами на будуп вання будинків у нових місцях проп живання, купівлю машин, худоби та домашнього майна.


Петро Столипін

8. Організація на селі дорожнього будівництва, кооперативної діяльносп ті, медичної та ветеринарної допомоп ги, агрономічних консультацій, буп дівництва шкіл та сільських храмів.

Внаслідок таких заходів у Росії формувалося високорозвинуте землеп робство. Урожайність у 1906-1914 рр. зросла на 14 %. Залишки хліба незабаром після початку реформ становип ли сотні мільйонів пудів, різко зросли валютні надходження, пов'язані з експортом зерна.

Розвиток сільського господарства сприяв і розвиткові російської промисловості.

Соціально-економічний розвиток Росії напередодні Першої світової війни
Успіх аграрних перетворень був можливим лише за умови збереження внутрішньополітичної стабільності в країні. Столипін вживав активних заходів для придушення революційного руху.

Втім з 1910 р. в Росії розпочалося нове революційне піднесення.

Активно діяли екстремістські, радикальні організації, які терорисп тичними актами намагались залякати владу та вплинути на активізацію народного руху. Терористи здійснили чотирнадцять замахів на життя П. Столипіна.

У вересні 1911 р. вони досягли своєї мети - видатний державний діяч був смертельно поранений внаслідок терористичного акту.

Незважаючи на складні політичні процеси, економічне зростання Росії продовжувалось. Зростало суспільне багатство. Значні суми із державного бюджету виділялись на розвиток культури та освіти. Добробут населення позначався і на прирості його чисельності, який не мав рівних у Європі.

Гіпотеза
Деякі економісти та політики тих часів стверджували, що збереження тендені цій розвитку Росії на початку XX ст. неминуче вже через 20130 років виведе Росію на місце світового лідера, надасть можливість домінувати в Європі і навіть переї вищити господарський потенціал усіх європейських держав разом.

Напередодні Першої світової війни Росія досягла найвищого рівня соціальнобекономічного розвитку у своїйісторії.

Питання й завдання
I. Для перевірки знань
1. Охарактеризуйте державний устрій Росії на початку XX ст.
2. Назвіть основні течії опозиційного політичного руху в Росії на початку XX ст.
3. Яку партію вважали виразником інтересів російського селянства?
4. Визначте два основних крила, на які поділялась російська соціалі демократія з 1903 р.
5. Назвіть основні події російськоіяпон ської війни 1904-1905 рр.
6. Які ідеї відстоювала партія більшовиків? Хто був її лідером?
7. Які політичні партії виникли в Росії в 1905 р.? Назвіть їх лідерів.
8. Яким був національний склад населення Російської імперії?
9. Назвіть російські монархічні організації, що відстоювали ідеї шовінізму, українофобії та антисемітизму.

II. Для систематизації навчального матеріалу
1.Дайте характеристику ідеології та практичній діяльності партії есерів.
2. Якими були наслідки російськоіяпонської війни 1904-1905 рр. для міжнаї родної обстановки та внутрішнього становища в Росії?
3. Назвіть основні завдання революції 1905-1907 рр. в Росії.
4. Дайте періодизацію революції 1905-1907 рр.
5. Назвіть основні події революції 1905-1907 рр.
6. Якими були результати революції1905-1907 рр.?
7. Які позиції займали українські політики в Державній Думі?
8. Назвіть передумови єврейських погромів у Російській імперії.
9. Визначте особливості монополізації економіки Росії на початку XX ст.
10. Назвіть основні заходи Столипінської аграрної реформи.

III. Для обговорення в групі
1. Чому деякі історики та політики називали Російську імперію «тюрмою наї родів»? У чому полягало «національне питання» в Росії?
2. Якими були особливості національного руху в Російській імперії?
3. Дайте загальну характеристику основних досягнень та протиріч соціальної економічного розвитку Росії у 1900-1913 рр.

IV. Робота з історичними термінами
Поясніть терміни і поняття: «експропріація», «національний рух», «чорносої тенці», «українофобія», «антисемітизм».

V.Творчі завдання
1. Чи погоджуєтесь Ви з думкою ряду істориків про те, що національний рух в Російській імперії на початку XX ст. мав не менше значення в революційних процесах, ніж боротьба за соціальноіп олітичні та економічні перетворення?
2. Чи погоджуєтесь Ви з гіпотезою, згідно з якою збереження тенденцій розі витку Росії на початку XX ст. могло вивести Росію на місце світового лідера, і тільки світова війна та революції 1917 р. зірвали цей процес?

Запам'ятайте дати
1904 -1905 рр...................................................російськоіяпонська війна
9 січня 1905 р...............«кривава неділя» - розстріл мирної демонстрації
17 жовтня 1905 р.......................................видання царського Маніфесту
1906 р.......................................початок Столипінської аграрної реформи

Щупак І.Я.,Морозова Л.В. Всесвітня історія, Новітній період (1914-1929) 10 клас
Вислано читачами з інтернет-сайту